Тамара Корсунська
(18.06.1947 – 22.10.2015)

Бевз (Андреєва) Тамара Олексіївна (літературний псевдонім – Тамара Корсунська) народилася 18 червня 1947 року в м. Корсунь-Шевченківському на Черкащині в родині вчителів. У 1962 році закінчила Черепинську восьмирічну школу Корсунь-Шевченківського району. Продовжила навчання в Корсунь-Шевченківській СШ №1, яку закінчила в 1965 році із золотою медаллю. Після закінчення в 1967 році Корсунь-Шевченківського педучилища працювала в Радсадівській школі Миколаївської області.

У 1968 році поступила в Київський педагогічний інститут на філологічний факультет, у 1972 році отримала червоний диплом з відзнакою за спеціальністю «Українська мова та література». Працювала в школах та вищих навчальних закладах м. Вінниці. В 1996 році їй було присуджено науковий ступінь кандидата філологічних наук, потім вчене звання доцента.

Була одружена, чоловік – Бевз Володимир Якович, інженер, доньки – Вікторія і Світлана, кандидати технічних наук, доценти, працюють у Вінницькому національному технічному університеті.

Тамара з дитинства захоплювалася поезією. Свої перші вірші надсилала до республіканської газети «Зірка», була нагороджена путівкою до піонерського табору «Молода гвардія». Поетичні твори друкувала в періодичних виданнях.

Поетичні збірки Тамари Корсунської «Козацький і Шевченків край» та «Василь Симоненко – Національний поет України» видані в 2015 році.

Жорстока хвороба обірвала її творче життя в жовтні 2015 року. Вже після смерті поетеси у 2016 році вийшли у світ збірки сонетів «Намисто України», книги 1, 2, 3 і 4.

У лютому 2017 року вийшла з друку наступна книга поетеси «Софіївка», поема та поезії про Національний дендрологічний парк в Умані.

Через рік побачила світ восьма книга "Тривога за Україну". В ній поезії про трагічні події на Сході України, про захисників Вітчизни, про їх мужність, героїзм, любов до рідного краю. Автор переживає за Батьківщину, всім серцем вболіває за її нелегку долю, всією душею бажає розквіту рідної, незалежної України.